Несмотря на то, что место программиста сулило спокойную работу, неплохие заработки и хорошую карьеру, Андрей без всяких сомнений покинул насиженные места и вступил на тернистый путь предпринимательства. Естественно, что ни о маркетинге, ни о продажах он и понятия не имел. Всему приходилось учиться на практике, набивая шишки в общении с покупателями.
Несмотря на все сложности, Поминову удалось завоевать клиентов, о которых мечтает любая компания. Как же предпринимателю-самоучке, работающему прямо в собственной квартире, удалось добиться такого успеха?
…По счастливому стечению обстоятельств, в один день с Андреем в Академии появилась чуть ли не первая в Советском Союзе партия болгарских персональных компьютеров. И у руководства возникла мысль перенести уже существовавшие словари с больших ЭВМ на персональные компьютеры. За полгода сделали работающий прототип словаря, который и лег в основу будущего Мультитрана.
Словарь планировалось продавать организациям (других покупателей в конце 80-х просто не было), однако в стране наступил кризис, возникли перебои с финансированием и проект стал умирать. Чтобы спасти то, что уже было сделано, энтузиасты, в числе которых был и Поминов, создали совместное предприятие. Так как денег на него никто не выделил, СП просуществовало всего полгода.
Возник довольно острый вопрос: кто станет хозяином продукта. «Здесь я, можно сказать, перетянул одеяло на себя, - вспоминает Андрей, - так как уже несколько месяцев сидел дома и занимался словарем в одиночку». Так Мультитран стал «домашним» проектом: Поминов сидел в обычной квартире, доводил его до ума, а в свободное время ездил в Европу за подержанными автомобилями и одеждой. «Покупать я тогда очень любил, а вот продавать – нет. Наверное, потому что продавать надо уметь», - смеется он.
…Время показало, что фирма – слишком много для одного человека, и Андрей переквалифицировался в индивидуального предпринимателя, ведь при такой организации бизнеса никаких «бумажек» практически не требуется…
…Недавно Поминову позвонила девушка из агентства, занимающегося проведением опросов, и спросила: «Это квартира или офис?» «Ну, даже и не знаю…», - замешкался он. Компьютер в своей квартире Андрей не выключает уже много лет: «Офис – дома, напротив – почта, через дорогу – банк, в том же доме
провайдер и сервер с Мультитраном. Этот «золотой треугольник» можно обойти за 10 минут».
«Если честно, я не могу сказать, каким именно будет сайт лет через десять.» - признается Андрей. | Незважаючи на те, що місце програміста обіцяло спокійну роботу, непогані гроші та добру кар’єру, Андрій без зайвих вагань покинув насиджене місце та пішов тернистим шляхом підприємництва. Звичайно, він і згадки не мав ані про маркетинг, ані про продажі. Все доводилося вивчати на практиці, набиваючи шишки під час спілкування з покупцями. Незважаючи на всі труднощі, Помінову вдалося завоювати клієнтів, про яких мріє будь-яка компанія. Як саме підприємець-самоук, що працює у власній квартирі, досяг подібних успіхів? …За щасливого збігу обставин, в один день з Андрієм в Академії з’явилася ледь не перша в Радянському Союзі партія болгарських персональних комп’ютерів. І керівництву спало на думку перенести вже існуючі словники з великих ЕОМ на персональні комп’ютери. За півроку зробили робочій прототип словника, що став основою майбутнього Мультитрана. Словник планували продавати організаціям (інших покупців у кінці 80-х років просто не було), однак країна поринула у кризу, виникли затримки з фінансуванням, і проект став помирати. Щоб урятувати те, що вже було зроблене, ентузіасти, серед яких був і Помінов, створили спільне підприємство. Гроші на нього ніхто не виділив, СП проіснувало лише півроку. Виникло доволі гостре питання: хто стане хазяїном продукту. «Тут я, скажімо так, перетягнув ковдру на себе, — згадує Андрій, — адже я вже декілька місяців сидів удома та займався словником на самоті». Так Мультитран став «домашнім» проектом: Помінов сидів у звичайній квартирі, доводив програму до тями, а у вільний час їздив до Європи за уживаними авто й одягом. «Мені тоді дуже подобалося купляти, а от продавати — ні. Мабуть, продавати треба вміти», — сміється він. …Час показав, що фірма — це занадто багато для однієї людини, тому Андрій перекваліфікувався в індивидуального підприємця, адже за такої організації бізнесу жодні «папірці» практично не потрібні… …Нещодавно Помінову подзвонила дівчина з агенції, що проводить опитування, та спитала: «Це квартира чи офіс?» «Ну, навіть не знаю…», — загаявся він. Комп’ютер у своїй квартирі Андрій не вимикає вже багато років: «Офіс — вдома, навпроти — пошта, через дорогу — банк, у тому ж будинку провайдер і сервер із Мультитраном. Цей "золотий трикутник" можна обійти за 10 хвилин». «Чесно кажучи, я не можу сказати, яким саме буде сайт років через десять.» — зізнається Андрій.
|