Eroticism has this in common with an addictive drug: that there is a coercive element to its pleasure with which part of us is in complicity, and part not. Thus ever since time began men have been trying to enjoy eroticism without being destroyed by it. Societies, religions can be defined in the way they deal with this conundrum. Polygamy, monogamy with repression, monogamy with affairs, monogamy with prostitutes, serial monogamy. Not to mention individual solutions of great ingenuity, or desperation: Victor Hugo with the door knocked through the wall of his office, to let in a girl each afternoon. Auden's flair for finding call-boys in every town. Picasso who simply refused when wife and mistress demanded he choose between them. Then there is always the hair-shirt of course. But perhaps the thing to remember when you wake up with a life full of fresh paint and tortuous complications is that eroticism wasn't invented for you, nor merely for the survival of the species perhaps, but for a divinity's entertainment. Nothing generates so many opportunities for titillation and schadenfreude as eroticism. Which is why it lies at the centre of so much narrative. How the gods thronged the balconies of heaven to see the consequences of Helen's betrayal! And your friends are watching too. Your antics have put the shine on many a late-night conversation.
On the borders between mythology and history, that wily survivor Odysseus was the first who learnt to trick the gods. And perhaps his smartest trick of all was that of lashing himself to the mast before the Sirens came in earshot. There are those of course who are happy to stand at the railings, even scan the horizon. Otherwise, choose your mast, find the ropes that suit you: sport, workaholism, celibacy with prayerbook and bell... But the kindest and toughest ropes of all are probably to be found in some suburban semi-detached with rowdy children and a woman who never allows the dust to settle for too long.
| Еротизм поєднує з наркотиком те, що в задоволенні, яке вони несуть, присутній певний примус - і людина лише почасти згідна цьому примусові коритися. Тож з найдавніших часів люди намагалися насолоджуватися еротизмом, не даючи йому розчавити себе. Те, як вирішується ця головоломка, можна вважати визначальним елементом усіх суспільств і релігій. Багатоженство, одношлюбність із придушенням еротичного начала, одношлюбність зі зв'язками на стороні, одношлюбність з відвідуванням повій, послідовні одруження й розлучення... Це не кажучи вже про ексклюзивні рішення, породжені винахідливістю людини - чи то її відчаєм. Так, Віктор Гюго зробив у стіні свого кабінету спеціальні двері, через які до нього щодня приходила дівчина. Поет Оден вирізнявся особливим нюхом на хлопчиків за викликом, яких він знаходив будь-де. А Пікассо, коли дружина та коханка вимагали від нього обрати когось із них, просто відмовився це робити. І, звичайно, завжди є варіант із волосяницею.
Але ласуючи полуничку та цим прирікаючи себе на складнощі, що їх несе таке життя, пам'ятайте: еротизм було винайдено не заради вас і, мабуть, не заради виживання роду людського, а на потіху богам. У здатності створювати ситуації, що викликають збудження та зловтіху, еротизму немає рівних. Ось чому він є рушійною силою такої великої кількості літературних сюжетів. Згадайте, як захоплено боги стежили за наслідками зради Єлени, з'юрбившись на своїй гальорці на Олімпі! І так само за вами стежать друзі: будьте певні, вони не один вечір провели, обговорюючи пікантні подробиці ваших походжень.
Хитромудрий Одисей - чи то історичний, чи міфологічний герой - перший навчився обкручувати богів круг пальця. Мабуть, найвдалішою його знахідкою було прив’язати себе канатом до щогли перед тим, як його корабель наблизився до острова сирен. Певна річ, дехто на його місці стояв би собі на носі - ба навіть із надією вдивлявся в горизонт. Коли ж ви не з таких, радше знайдіть щоглу й підберіть канат під себе: зайняття спортом, працю до нестями, утримування за допомогою молитовника й мотузки дзвону… Утім, найприємніші й водночас найміцніші канати - це, либонь, домівка десь у пригороді, галасливі дітлахи та жінка, яка не дасть вашим почуттям охолонути.
|