The winning entry has been announced in this pair.There were 3 entries submitted in this pair during the submission phase. The winning entry was determined based on finals round voting by peers.Competition in this pair is now closed. |
Хоча місце програміста обіцяло спокійну роботу, непоганий заробіток і успішну кар'єру, Андрій без жодних сумнівів залишив насиджене місце і ступив на тернистий шлях підприємництва. Зрозуміло, що він не мав жодної уяви ані про маркетинг, ані про продажі. Всьому довелось вчитися на практиці — набивав собі гулі у спілкуванні з покупцями. Попри всі складнощі, Помінову вдалося завоювати клієнтів, про яких мріє будь-яка компанія. Як же підприємцю-самоучці, що працював просто у своїй квартирі, вдалося досягти такого успіху? …За щасливим збігом обставин майже одночасно з Андрієм в Академії з’явилась чи не перша в Радянському Союзі партія персональних комп’ютерів. І керівництву спало на думку перенести словники (що вже існували) з великих ЕОМ на персональні комп’ютери. За півроку зробили працездатний прототип словника, який згодом став основою «Мультитрана». Планували продавати цей словник організаціям (наприкінці 80-х інших покупців просто не було), однак в країні сталася криза, почались перебої з фінансуванням, і проект почав вмирати. Щоб врятувати те, що вже було зроблено, ентузіасти, серед яких був і Помінов, створили спільне підприємство. Та оскільки грошей на нього так ніхто і не виділив, це СП проіснувало лише півроку. Виникло доволі гостре питання про те, хто стане власником продукту. «Тут я, можна сказати, перетягнув ковдру на себе, — згадує Андрій, — оскільки вже кілька місяців сидів удома і займався словником самотужки». Так «Мультитран» став «хатнім» проектом: Помінов сидів у звичайній квартирі та доводив його до пуття, а у вільний час їздив у Європу за вживаними автомобілями та одягом. «Купувати мені тоді дуже подобалось, а ось продавати — не дуже. Напевно тому, що продавати треба вміти», — сміється він. ...Час довів, що «фірма» — це забагато для однієї людини, і Андрій перекваліфікувався на приватного підприємця, адже при такій організації бізнесу не потрібно практично ніяких «папірців»... ...Нещодавно Помінову зателефонувала дівчина з агенції, що займається проведенням опитувань, і запитала — «Це квартира чи офіс?» «Ну, навіть і не знаю...» — завагався він. Комп’ютер у своїй квартирі Андрій не вимикає вже багато років: «Офіс — вдома, навпроти — пошта, через дорогу — банк, у тому ж будинку провайдер і сервер з «Мультитраном». Цей «золотий трикутник» можна обійти за 10 хвилин». «Якщо чесно, то я не можу зараз сказати, яким саме буде сайт років через десять» — зізнається Андрій. | Entry #8662 Winner
|
Незважаючи на те, що місце програміста обіцяло спокійну роботу, непогані заробітки і гарну кар'єру, Андрій без жодних сумнівів покинув насиджені місця і вступив на тернистий шлях підприємництва. Природно, що ні про маркетинг, ні про продажі він і гадки не мав. Усьому доводилося вчитися на практиці, набиваючи шишки в спілкуванні з покупцями. Незважаючи на всі складності, Помінову вдалося завоювати клієнтів, про які мріє будь-яка компанія. Як же підприємцю-самоука, який працює прямо у власній квартирі, вдалося домогтися такого успіху? ... За щасливим збігом обставин, в один день з Андрієм в Академії з'явилася мало не першим у Радянському Союзі партія болгарських персональних комп'ютерів. І в керівництва виникла думка перенести вже існуючі словники з великих ЕОМ на персональні комп'ютери. За півроку зробили працюючий прототип словника, який і ліг в основу майбутнього Мультитран. Словник планувалося продавати організаціям (інших покупців наприкінці 80-х просто не було), проте в країні настала криза, виникли перебої з фінансуванням і проект став вмирати. Щоб врятувати те, що вже було зроблено, ентузіасти, в числі яких був і згадки, створили спільне підприємство. Тому що грошей на нього ніхто не виділив, СП проіснувала всього півроку. Виник досить гостре питання: хто стане господарем продукту. «Тут я, можна сказати, перетягнув ковдру на себе, - згадує Андрій, - тому що вже кілька місяців сидів удома і займався словником поодинці». Так Мультитран став «домашнім» проектом: помині сидів у звичайній квартирі, доводив їх до відповідного рівня, а у вільний час їздив до Європи за автомобілями і одягом. «Купувати я тоді дуже любив, а от продавати - ні. Напевно, тому що продавати треба вміти », - сміється він. ... Час показав, що фірма - забагато для однієї людини, і Андрій перекваліфікувався в індивідуального підприємця, адже при такій організації бізнесу ніяких «папірців» практично не потрібно ... ... Нещодавно Помінову зателефонувала дівчина з агентства, що займається проведенням опитувань, і запитала: «Це квартира або офіс?» «Ну, навіть і не знаю ...», - забарився він. Комп'ютер у своїй квартирі Андрій не вимикає вже багато років: «Офіс - вдома, навпаки - пошта, через дорогу - банк, у тому ж будинку провайдер і сервер з Мультітраном. Цей «золотий трикутник» можна обійти за 10 хвилин ». «Якщо чесно, я не можу сказати, яким саме буде сайт років через десять.» - Зізнається Андрій. | Entry #9169
|
Незважаючи на те, що місце програміста обіцяло спокійну роботу, непогані гроші та добру кар’єру, Андрій без зайвих вагань покинув насиджене місце та пішов тернистим шляхом підприємництва. Звичайно, він і згадки не мав ані про маркетинг, ані про продажі. Все доводилося вивчати на практиці, набиваючи шишки під час спілкування з покупцями. Незважаючи на всі труднощі, Помінову вдалося завоювати клієнтів, про яких мріє будь-яка компанія. Як саме підприємець-самоук, що працює у власній квартирі, досяг подібних успіхів? …За щасливого збігу обставин, в один день з Андрієм в Академії з’явилася ледь не перша в Радянському Союзі партія болгарських персональних комп’ютерів. І керівництву спало на думку перенести вже існуючі словники з великих ЕОМ на персональні комп’ютери. За півроку зробили робочій прототип словника, що став основою майбутнього Мультитрана. Словник планували продавати організаціям (інших покупців у кінці 80-х років просто не було), однак країна поринула у кризу, виникли затримки з фінансуванням, і проект став помирати. Щоб урятувати те, що вже було зроблене, ентузіасти, серед яких був і Помінов, створили спільне підприємство. Гроші на нього ніхто не виділив, СП проіснувало лише півроку. Виникло доволі гостре питання: хто стане хазяїном продукту. «Тут я, скажімо так, перетягнув ковдру на себе, — згадує Андрій, — адже я вже декілька місяців сидів удома та займався словником на самоті». Так Мультитран став «домашнім» проектом: Помінов сидів у звичайній квартирі, доводив програму до тями, а у вільний час їздив до Європи за уживаними авто й одягом. «Мені тоді дуже подобалося купляти, а от продавати — ні. Мабуть, продавати треба вміти», — сміється він. …Час показав, що фірма — це занадто багато для однієї людини, тому Андрій перекваліфікувався в індивидуального підприємця, адже за такої організації бізнесу жодні «папірці» практично не потрібні… …Нещодавно Помінову подзвонила дівчина з агенції, що проводить опитування, та спитала: «Це квартира чи офіс?» «Ну, навіть не знаю…», — загаявся він. Комп’ютер у своїй квартирі Андрій не вимикає вже багато років: «Офіс — вдома, навпроти — пошта, через дорогу — банк, у тому ж будинку провайдер і сервер із Мультитраном. Цей "золотий трикутник" можна обійти за 10 хвилин». «Чесно кажучи, я не можу сказати, яким саме буде сайт років через десять.» — зізнається Андрій. | Entry #10787
|