The winning entry has been announced in this pair.There were 9 entries submitted in this pair during the submission phase, 4 of which were selected by peers to advance to the finals round. The winning entry was determined based on finals round voting by peers.Competition in this pair is now closed. |
[...] Праця перекладачів не отримувала належного визнання. Вони навіть не сподівалися пристойно заробляти на життя, а рівно стільки, щоб просто кінці докупи звести. Насправді мало хто з нас здобув перекладацьку освіту, але більшість мали глибокі знання, отримані в коледжі, а також відмінно володіли мовами, принаймні своєю рідною. У мене була подруга, яка цілком підпадала під цю категорію, і завдяки іншим перекладачам, моє коло знайомих значно розширилося. Виявилося, що мені з ними було набагато цікавіше, і я зрозуміла, що наші життєві шляхи багато в чому схожі. Мені ніколи не було важко заводити друзів, але я завжди відчувала, що я «не схожа на інших», і я впевнена, що вони також це відчували. Коли моя колежанка вийшла на пенсію, вона порекомендувала мене як свою наступницю. І ось я потрапила у світ перестрахування, з яким мені довелося знайомитися з нуля. До того ж у тій організації я була єдиною перекладачкою і не мала на кого покластися. Проте це стало ще однією важливою сходинкою в моїй кар’єрі... На цій новій роботі я почала ритися в документах, ставити питання та переконала компанію записати мене на курси зі страхування. Страховий коледж був розташований на протилежній стороні вулиці, і в його бібліотеці я вивчала норми пожежної безпеки, страхові поліси, а також каталоги вогнегасників. Я почала освоювати те, чого раніше не могла собі дозволити — проводити дослідження. Коли вперше довелось перекласти пропозицію зі страхування атомної електростанції, мені подзвонив керівник відповідного відділу, щоб похвалити мене за виконану роботу. «Ваш переклад вигідно відрізняється від того, до чого ми звикли», — сказав він. Як це було приємно! Річ у тім, що з метою отримати загальне уявлення про цю тему я вивчала в архіві документ, схожий на той, над яким наполегливо працювала, але коли побачила, що моя попередниця використовувала термін «ядро» замість «активна зона», то зрозуміла, що ця добірка матеріалів мені не могла бути у пригоді. Я пішла в бібліотеку, яка знаходилася по той бік вулиці, і пошукала в каталозі джерела про «атомні електростанції». Я миттєво знайшла всю необхідну мені термінологію. Звичайно, в наші дні для того, щоб бути хорошим перекладачем, потрібно докладати набагато більше зусиль, ніж раніше. [...] | Entry #36005 — Discuss 0 — Variant: Not specified Winner
|
[...] Просто перекладацька діяльність не була престижною, перекладачі не сподівалися, що будуть багато заробляти, а лише намагалися зводити кінці з кінцями. Мало хто з них дійсно здобув перекладацьку підготовку, але більшість мала фундаментальну коледжну освіту й фундаментальні знання мов, принаймні своєї рідної. У мене була подруга, яка належала саме до цієї категорії, і серед моїх друзів з’явилися й інші перекладачі. Для мене вони були набагато цікавішими особистостями, і виявилося, що ми часто мали схожий життєвий досвід. Мені ніколи не було складно заводити друзів, але я завжди почувалася «іншою», і я впевнена, що вони почувалися так само. Коли моя подруга звільнялася, вона рекомендувала мене на своє місце. Я потрапила до сфери перестрахування, про яку нічого не знала. Я була єдиним перекладачем у компанії, і мені не було звідки очікувати допомоги. Однак це був вихід на новий рівень… На своїй новій роботі я почала переглядати документи, ставити запитання та домоглася того, що компанія відправила мене на курси страхування. Коледж страхування знаходився через дорогу, і у його бібліотеці я продивлялася норми пожежної безпеки, політики страхування та каталоги вогнегасників. Я вчилася робити те, для чого раніше не мала можливостей: проводити дослідження. Коли я вперше переклала пропозицію щодо страхування атомної станції, мені зателефонував керівник відділу, для якого призначався переклад, і похвалив мою роботу. «Якість краща, ніж та, до якої ми звикли», — сказав він. Це було дуже приємно! Річ у тім, що я звірялася зі старим документом, схожим на той, який я перекладала, однак коли побачила, що замість слова «реактор» використано слово «ядро», зрозуміла, що старі документи не стануть мені у пригоді. Я пішла до бібліотеки через дорогу й подивилася інформацію про атомні станції. Я одразу знайшла всю потрібну мені термінологію. Звісно, щоб бути хорошим перекладачем у наші дні, потрібно значно більше.[...] | Entry #36343 — Discuss 0 — Variant: Not specified Finalist
|
Перекладачів супроводжувало невизнання й нікчемні заробітки. Жили, перебиваючись із хліба на воду. Справжню перекладацьку школу проходили лише одиниці, більшість же просто мали ґрунтовну вищу освіту й добре знали мови, щонайменше свою рідну. Моя подруга була однією з них. Завдяки їй у моє коло спілкування потрапили й інші перекладачі. Поза професією це дуже цікаві люди, й ми часто знаходили багато спільного. Я товариська по життю, але навіть попри це завжди відчуваю себе «білою вороною», і б’юся об заклад, що мої друзі теж це помічали. Йдучи на пенсію, подруга закинула за мене слівце своєму роботодавцю. Так я потрапила в галузь перестрахування, про яку раніше нічого не знала. Окрім мене, у компанії не було інших перекладачів і я почувала себе тут, ніби кинуте у воду щеня. Однак це був тільки початок… Ставши до роботи, я ретельно переглядала документи й цікавилася всім незрозумілим. Така допитливість змусила компанію відправити мене на курси страхування. Коледж був якраз через дорогу. У бібліотеці я вивчала правила пожежної безпеки, страхові поліси й довідники із вогнегасників, розвиваючи навички пошуку інформації. Адже життя ще ніколи не підкидало подібного досвіду. Коли я вперше переклала заявку на страхування атомної електростанції, мені зателефонував керівник відділу і привітав із виконаною роботою. «Набагато якісніше за попередників», — зауважив він. Оце так комплімент! Працюючи над цим перекладом, я знайшла в папках схожий документ. Але побачивши, що перекладач ужив слово «ядро» замість терміна «активна зона», відкинула той «помагач» куди подалі й пішла через дорогу до бібліотеки. Там одразу знайшла всю потрібну мені термінологію. Безперечно, зараз вправний перекладач — це і знавець мов, і дослідник, і навіть дещо більше. | Entry #36259 — Discuss 0 — Variant: Not specified Finalist
|
[...] Перекладачі просто не мали визнання, вони навіть не сподівалися гідно заробляти, а лише зводити кінці з кінцями. Насправді дуже невелика кількість перекладачів здобули відповідну освіту, а більшість мали хорошу вищу освіту та глибокі знання мов, або принаймні, своєї рідної мови. У мене була подруга, яка відносилась саме до цієї категорії, і коло моїх друзів розширилося, до нього також увійшли інші перекладачі. Як виявилось, вони надзвичайно цікаві люди, а також доволі часто ми поділяли схожий життєвий досвід. Мені було легко знаходити друзів, але я завжди почувалася «іншою», і я впевнена, що вони теж мали подібні почуття. Коли моя подруга пішла на пенсію, вона порекомендувала мене на свою посаду. Так я опинилася у сфері перестрахування, про яку зовсім нічого не знала. До того ж там я була єдиною перекладачкою, і мені не було на що спиратись. Однак, це був крок уперед… На новій роботі я почала переглядати теки документів, ставити запитання та умовила компанію записати мене на курси страхування. Коледж страхування знаходився через дорогу, і в їхній бібліотеці я ознайомилася з нормами та правилами протипожежної безпеки, страховими полісами та каталогами вогнегасників. Я вчилася робити те, чого раніше не могла собі дозволити — проводити дослідження. Коли мені вперше довелося перекладати пропозицію щодо цілей страхування атомної станції, мені зателефонував начальник цього відділу і привітав мене з виконаною роботою. «Це відчутно краще того, до чого ми звикли», — сказав він. Це мене дійсно надихнуло! Так сталось, що я для довідки переглядала документ, подібний до того, над яким я працювала, але коли я побачила, що мій попередник використав слово «ядро атома» замість «ядро реактора», я зрозуміла, що ці файли матимуть для мене мало користі. Я пішла до бібліотеки навпроти та відшукала розділ «Атомні станції», в якому й знайшла всю потрібну термінологію. Звісно, щоб бути хорошим перекладачем у наші дні, потрібно значно більше. [...] | Entry #36020 — Discuss 0 — Variant: Not specified Finalist
|
[...] Перекладачі не отримували визнання за свою роботу і мало розраховували на серйозний заробіток. Лише деякі з них пройшли підготовку за фахом, проте більшість мали пристойну вищу освіту і добре володіли мовами, принаймні своєю рідною. У мене була подруга, яка працювала у цій галузі, тож через неї я познайомилась і потоваришувала з іншими перекладачами. Всі вони виявилися непересічними особистостями. Крім того, часто у нас був схожий досвід. Я все життя легко сходилася з людьми, проте десь у глибині душі завжди почувалась «інакшою», і я впевнена, вони також. Коли моя подруга вийшла на пенсію, вона порекомендувала мене в якості своєї наступниці. Так я потрапила до світу корпоративного перестрахування, про який геть нічого не знала. До того ж, я була єдиним перекладачам і не мала на що спертися. Тим не менш, це була сходинка вгору… На новій роботі я вивчала документи, розпитувала колег і домоглася від керівництва, щоб мене відправили на курси зі страхової справи. Через дорогу від нас був Коледж страхування і у тамтешній бібліотеці я читала про правила пожежної безпеки, страхові поліси і гортала каталоги вогнегасників. Я вчилася досліджувати інформацію, адже це було для мене в новинку. Пам’ятаю, як вперше перекладала страхову пропозицію для атомної станції. Потім мені зателефонував начальник цього відділу і подякував за виконану роботу. «Відповідає тим стандартам, до яких ми звикли», — зазначив він. Найвища похвала, яка тільки могла бути! Вийшло так, що під час роботи я звірялася з аналогічним документом, але коли побачила, що мій попередник замість слова «ядро» вжив слово «нуклеус», зрозуміла, що марную час. Усю потрібну термінологію я знайшла в сусідній бібліотеці, ретельно вивчаючи книги, що стосувались атомних станцій. Звісно, у наш час хороший перекладач має вміти не лише це. [...] | Entry #35239 — Discuss 0 — Variant: Not specified
|
[...] Перекладачі просто не здобували визнання, вони не розраховували на великі прибутки, а працювали лише задля того, щоб протриматися. Лише незначна частина людей насправді навчались перекладу, але більшість отримала відмінну вищу освіту і мали фундаментальні мовні знання, принаймні знали свою рідну мову. В мене була подруга, яку цілком можна віднести до цієї групи людей, і моє коло друзів збільшилось, коли до нього увійшли інші перекладачі. Виявилося, що вони більш цікавлять мене як люди, і ми нерідко мали схожий життєвий досвід. У мене ніколи не було труднощів зближуватися з іншими людьми, але я завжди відчував себе «іншим», і я впевнений, що вони мали такі ж відчуття. Коли моя подруга вийшла на пенсію, вона рекомендувала мене на свою посаду. Таким чином, я опинився у світі перестрахування, про яке я не мав жодних знань. Я також був там єдиним перекладачем і у мене не було інших варіантів. Однак це була інша проблема... На новій посаді я почав вивчати документи, ставити питання і отримав від компанії змогу навчатися на курсах по страхуванню. Коледж страхування знаходився по той бік вулиці, і в його бібліотеці я вивчав правила пожежної безпеки, поліси страхування та каталоги вогнегасників. Я займався тим, що до цього не мав змоги робити: дослідженням. Після першого перекладу пропозиції щодо мети страхування ядерної установки мені зателефонував голова відповідного відділу і привітав мене з цією роботою. «Відповідає тому рівню, до якого ми звикли», сказав він. Який успіх! Насправді я звернувся до документу у файлах, схожих на той документ, який я використовував як довідник, але коли я побачив, що мій попередник використовує слово «ядро» замість «активна зона», я зрозумів, що цей документ не має для мене жодної користі. Я звернувся до бібліотеки по той бік вулиці з пошуком «ядерні установки» і одразу в повному обсязі знайшов необхідну термінологію. Сьогодні, без сумнівів, бути гарним перекладачем потребує набагато більше зусиль, ніж ці. [...] | Entry #34732 — Discuss 0 — Variant: Not specified
|
Перекладачі просто не отримали належного визнання, вони просто не очікували, що зможуть заробити собі на життя. Чесно кажучи не багато людей були добре підготовані як перекладачі, але більшість з них мали гарну освіту в коледжі а також досить високий рівень знань з мов, принаймні з своєї рідної мови. Я мав друга, який входив до цієї категорії і коло моїх друзів розширилося враховуючи інших перекладачів. Я виявив їх набагато цікавішими за інших людей також виявилося, що ми часто отримували однаковий життєвий досвід. У мене ніколи не було проблем, щоб завести друга, але я відчував, що я «інший» і я впевнений, що вони відчували теж саме. Коли моя подруга пішла на пенсію, то на своє місце вона порекомендувала мене. Тепер я увійшов в сферу перестрахування про яку я нічого не знав. Я був там єдиним перекладачем і я не мав достатнього рівня знань, на які я міг опиратися. Хай там як, але це була ще одна сходинка… На новій роботі я почав переглядати файли, ставити запитання і попросив керівника записати мене на курси страхування. Коледж страхування знаходився через дорогу, в їхній бібліотеці я ознайомився з страховими полісами, пожежною безпекою та каталогами вогнегасників. Я вивчав те, на що раніше не мав можливості: дослідження. Першою моєю роботою в цій галузі це був переклад полісу страхування атомної станції, потім мені зателефонував начальник відділу і привітав з добре виконаною роботою. Він сказав:«Порівняно з тим до чого ми звикли це неперевершено!» Стплося так, що я звернувся до файлового документу ідентичног до того який я мав за вказівку, але коли я побачив, що мій попередник вжив слово «ядерний» замість «ядро» , я зрозумів, що ці файли не значили для мене нічого. Я пішов до бібліотеки , яка знаходилася через дорогу і переглянув поліс «атомні станції». Я дуже швидко знайшов всю мені потрібну термінологію. Для того щоб бути хорошим перекладачем на сьогоднішній день потрібно багато знати… | Entry #34988 — Discuss 0 — Variant: Not specified
|
[...] Перекладачі просто не отримали визнання, вони не сподівалися заробити на життя, просто обходилися. Дуже небагато людей були фактично підготовлені як перекладачі, але більшість мали солідну вищу освіту та добре знання мов, принаймні своєї рідної. У мене був друг, який належав саме до цієї категорії, і коло моїх друзів розширилося за рахунок інших перекладачів. Я виявив, що вони набагато цікавіші як люди, і виявив, що ми часто мали схожий життєвий досвід. У мене ніколи не було труднощів знайти друзів, але я завжди почувався «іншим», і я впевнений, що вони теж це відчували. Коли моя подруга пішла на пенсію, вона порекомендувала мене собі на заміну. Тепер я увійшов у сферу перестрахування, про яку я нічого не знав. Я також був там єдиним перекладачем, і мені не було на що спиратися. Однак це була ще одна сходинка.... На новій роботі я почав переглядати файли, ставити запитання та змусив компанію записати мене на курси страхування. Коледж страхування був через дорогу, і я ознайомився з протипожежними правилами, страховими полісами та каталогами вогнегасників у їхній бібліотеці. Я вивчав те, чого раніше ніколи не мав можливості робити: дослідження. Перший раз, коли мені довелося перекладати пропозицію для цілей страхування атомної станції, мені зателефонував начальник цього відділу і привітав мене з виконаною роботою. «В порівнянні з тим, до чого ми звикли», — сказав він. Який верх! Сталося те, що я звернувся до документа у файлах, подібного до того, який я використовував для вказівки, але коли я побачив, що мій попередник використав слово «ядро» замість «ядро», я зрозумів, що файли для мене марні. . Я пішов через вулицю до бібліотеки і знайшов «атомні станції». Я відразу знайшов всю потрібну термінологію. Звісно, для того, щоб бути хорошим перекладачем у наші дні, потрібно значно більше. [...] | Entry #34811 — Discuss 0 — Variant: Not specified
|
[...] Перекладачі просто не отримували визнання, вони не очікували заробити багато грошей, їм просто вистачало на прожиття. Дуже мало людей були навчені перекладачами, але більшість мали тверде вище освіту та міцні знання мов, принаймні своєї рідної мови. У мене був друг, який ідеально підходив до цієї категорії, і мій коло друзів розширилось, включаючи інших перекладачів. Я відкрив для себе, що вони як особистості набагато цікавіші, і виявив, що ми часто мали схожі життєві досвіди. У мене ніколи не було проблем з заводами друзів, але я завжди відчував себе "іншим", і впевнений, що вони також це відчували. Коли моя подруга пішла на пенсію, вона рекомендувала мене на своє місце. Таким чином, я потрапив у світ перестрахування, про який нічого не знав. Крім того, я був єдиним перекладачем там і не мав сильної підтримки. Проте, це було ще одним кроком вгору... На новій роботі я почав досліджувати файли, задавати питання і переконав компанію записати мене на курси зі страхування. Коледж страхування був через дорогу, і я консультувався з пожежними кодами, страховими полісами та каталогами вогнегасників у їхній бібліотеці. Я вчився тому, чого раніше не міг собі дозволити: дослідження. Вперше мені довелося перекладати пропозицію для страхування ядерної електростанції, і мені зателефонував керівник цього відділу, привітавши мене з проделаною роботою. "Порівнюється благополучно з тим, що ми звикли бачити", - сказав він. Яка піднесена настрій! Що сталося, так це те, що я звернувся до документу в файлах, аналогічного до того, з яким збирався справитися, і побачив, що мій попередник використовував слово "ядерне" замість "основне", і я зрозумів, що файли мені не допоможуть. Я пішов через дорогу до бібліотеки та знайшов тему "ядерні електростанції". Я відразу ж знайшов всі необхідні терміни. Звичайно, щоб стати добрим перекладачем у наші дні, потрібно набагато більше зусиль. [...] | Entry #35557 — Discuss 0 — Variant: Not specified
|